Мої вірші

вівторок, вересня 19, 2006

Слава Україні

Гартуйся вільна Україна
13.01.01
Гартуйся вільна Україна,
Гартуйтесь вільниї сини
Моя ти сильна, самостійна
Тебе люблю я назавжди!

Я люблю тебе, моя Україно!
14.01.01.
Минають роки, минають століття,
А ти, Україно, одвічно живеш.
Моя Ти прекрасна, ні з ким незрвіненна,
Во славу славетну Ти вічно цвітеш!

Нехай негаразди спіткали Тебе,
Нехай вороги на частки шматували —
Весь час Ти здіймалась, о слава Тобі,
І всіх ворогів Ти своїх відігнала.

Осяяна мрія — це доля твоя,
Ідея держави весь час майоріла,
Так, квітни ж одвічно, державо моя,
Здіймайся з колін, чудова країна!

Жевріючий вогник держави не згас,
І він набиратиме силу,
Моя Україна: Карпати, Черкас —
І все в моїй ненці на диво красиво!

Дороговказ у майбуття —
Соборна, вільна Україна,
Держава наша — це дитя,
Воно ж повинно бути вільним!

Навали різних лихоліть
Спіткають долю націй сильних,
А неба синього блакить
Дарує дух, який є вільним!

Народи, етноси, меншини,
Усі гуртом ми — Україна,
Любіть її усім єством
І знайте — це ваш „отчий дом”.

Гуртуйтесь всі біля ідеї:
Соборність, незалежність, суверенність.
Держава рідная моя,
Жадаю розвою щодня!

Твій ідеал — це затишок, добробут,
Здоров’я, щастя всіх людей,
Нехай засяє Україна
У променях державності своєї!

Держава прагне до розвою,
І нація крокує разом з цим,
Прекрасно Україно, я з тобою,
Я твій етнічний вірний син.

Тебе спіткала тяжка доля,
Страждань багато Ти перенесла,
Лише народна, міцна воля
Державу незалежную Тобі дала.

Строкатість поглядів на Тебе,
Розбіжність міркувань, думок,
Дають підставу мені твердить:
Держава — це єдиний вірний крок.

Нездоланна міць народу,
Дух непереможний цей,
Така чудова єства врода,
Такий національний апогей.

Державність нації — це шлях,
Тернистий, складний, втім цікавий,
І хай всім грець, хто проти нас —
Ми будем незалежною державою!

Попри нехіть ворогів
І відсутність розуміння,
Ми робитимо без слів,
Ми втілимо своє хотіння!

Хотіння бути, існувати,
Хотіння всім любов давати,
Хотіння нації цвісти,
Державу вгору піднести.

Я не цураюсь помилок,
Котрих Ти вдосталь припускалась,
Держава — це єдиний крок
І українська нація не здалась!

Ідеал, ідея, інтерес —
Усе це прояв думки нації,
Держава Україна — це прогрес
Це успіх нової формації.

Спливає час, ідуть роки,
І нації уходять в рай сини,
Ідея ж житиме в віки,
Ідея нації — завжди!

Твоя державницька ідея,
Національний суто інтерес,
Добробут й затишок в оселях
І розквіт нації — це є прогрес.

Ми відбулися як держава,
Це означає: нація в нас є,
Тепер майбутнє є завдання
Крокуй вперед понад усе.

Крокуй, долаючи клятьбу,
До мрії рухай безперервно,
Плекай Ти націю свою,
І будь у поступі Ти певна!

Будь непохитною в меті,
Не зраджуй інтереси нації,
Не то залишишся на самоті,
І етноси перебуватимуть в стагнації.

Як син, пишу Тобі, Країно:
Я бачу світле майбуття,
І, незважаючи на хиби,
Люблю тебе всім серцем я.

Моя рідна Україно!
Люблю Тебе душею я,
Моє бажання, щоб Ти вільна,
Соборна, незалежною в віки цвіла!