Мої вірші

вівторок, лютого 28, 2006

Тарас

На честь 190 річниці з дня народження Тараса Шевченка
05 січня 2003 року
Ми крокуємо до мрії:
Соборна вільна Україна,
І є надія у всіх нас:
Ми живемо в щасливий час.

У час, коли будуємо державу,
Коли наснаги вдосталь є,
А головне, що є бажання —
Зробити все понадусе.

Тож в цей буремний, лихий час,
Згадаємо одну подію,
Річницю кормчого — Тарас,
Який вселив у нас надію.

Його твори, немов шлях,
Дороговказ у майбуття,
Нездоланна міць таланту
Вселяє в душу почуття.

Почуття до власного народу,
Традицій, спадщини, батьків,
Упевненість у власну перемогу
І віра в силу, міць синів.

Ми будуватимо державу,
Якой пишатимуться всі
І наш Кобзар для нас натхнення
Тарас Шевченко — назавжди.

Низький уклін, тобі, Тарасе,
Людське спасибі кажем ми,
Свободу й волю на вівтар
Поставим ми, твої сини.

Ми будемо боротись до несхочу,
Поки краплини крові є,
І Україна вільна буде
І хай цвіте понадусе.

Патріотизм і відданість державі,
Повага до батьків і матерей,
Моя ти люба Україна,
Люблю душою всєй.

Еліта уособлює державу,
Еліта — це поводирі,
І наш Кобзар — великий геній,
Він прикладом для нас служив.

Зразком особи, що творила,
Не знаючи жалю до власних сил,
Зразком того як Батьківщину слід любити
І направляти творчий пил.

Тож пам’ятаємо завжди,
Тебе, славетний наш Тарас,
Із щирістю спасибі кажем ми,
Ти в серці кожного із нас.